Статистика витрат

Як це працює

1. 1

   Відкрийте «Статистику» з нижньої панелі. Період — поточний місяць: доходи, витрати й баланс, кожен у порівнянні з попереднім періодом.

2. 2

   Стовпчики «за днями» показують, коли саме гроші пішли. Нижче та сама сума розкладена по категоріях, а кільце показує їхні частки.

3. 3

   Торкніться категорії — вона розкриється до магазинів і операцій, з яких склалася. Звідти один дотик веде до самих операцій.

4. 4

   Період змінюється — місяць, квартал, рік або власні дати — і кожен графік перераховується під нього.

Що саме показує кожен графік

Стовпчики «за днями» відповідають на питання «коли», а не «на що». Це важливіше, ніж здається: більшість перевитрат має не категорію, а дату — пʼятниця, перший день після зарплати, тиждень відпустки. Рівний графік і графік із трьома піками можуть давати ту саму суму за місяць, але це два дуже різні місяці.

Кільце категорій відповідає на питання «на що» і навмисно показує частки, а не суми. Частка — це те, що можна порівняти між місяцями, коли дохід змінився: тридцять відсотків на продукти лишаються тридцятьма відсотками і в дорогий місяць, і в дешевий.

Порівняння з попереднім періодом стоїть біля кожної цифри, бо окрема сума нічого не означає. «Витрачено 24 300» — це багато чи мало? Відповідь дає тільки друга цифра поруч, і саме тому вона там, а не в окремому звіті, який ніхто не відкриває.

«Обовʼязкові та вільні» — навіщо цей поділ

Категорії відповідають на питання, на що пішли гроші, але не на головне: скільки з цього ви взагалі могли не витратити. Оренда й підписки — це рішення, ухвалене колись давно; кава й таксі — рішення, ухвалене цього тижня. Змінити можна тільки другі, а видно в звичайному звіті однаково і ті, і ті.

Тому застосунок ділить місяць навпіл: обовʼязкові платежі — те, що повторюється з місяця в місяць приблизно тією самою сумою, — і все інше. Регулярні він знаходить сам, у вашій же історії, за повторюваністю продавця й суми; позначати нічого не треба.

Практична користь одна: саме число вільних витрат і є ваш реальний простір для маневру. Якщо з 30 000 витрат 22 000 обовʼязкові, то економити «на всьому потроху» безглуздо — торгуватися треба з великою частиною, а не з вісьмома тисячами, які й так розходяться по дрібницях.

Від цифри, яка здивувала, до конкретної покупки

1. 1

   Побачили категорію, яка виросла проти минулого місяця, — торкніться її. Вона розкриється до магазинів і продавців, з яких склалася, відсортованих за сумою.

2. 2

   Далі один дотик веде до самих операцій: дата, сума, примітка, прикріплений чек, якщо ви його фотографували. Це та сама точка, у якій «продукти подорожчали» перетворюється на «два великі закупи замість чотирьох».

3. 3

   Змініть період на квартал або рік, щоб зрозуміти, це разовий стрибок чи тенденція. Місяць — надто короткий проміжок, щоб відрізнити одне від одного: одна покупка холодильника робить категорію «техніка» рекордною, не змінюючи нічого у ваших звичках.

Де статистика має межі

• Вона показує рівно те, що ви записали. Місяць із пропущеним тижнем виглядатиме дешевим, і застосунок не може цього знати — тому корисніше залишити тиждень порожнім, ніж заповнювати його по памʼяті.
• Вона не прогнозує. Тут немає «за такими темпами ви витратите стільки-то»: прогноз за двома тижнями місяця майже завжди помиляється у передбачуваний бік, а виглядає як факт. Роль попередження виконують ліміти бюджету, які спрацьовують на 80% і 100%.
• Готівка видно рівно настільки, наскільки ви її записуєте. Це не обмеження застосунку, а властивість готівки, і воно однакове для будь-якого способу обліку.
• Вкладки інвестицій, комунальних послуг і боргів показують те, що входить у ваш тариф; частина з них потребує Plus. Порожня вкладка означає, що записів такого типу у вас ще немає, а не що можливість вимкнена.