Зарплата в доларах, витрати в гривні: як вести облік у двох валютах

Одна валюта для підсумків

Перше рішення, без якого нічого не складеться: у якій валюті ви рахуєте «разом». Не «в якій отримуєте» і не «в якій зберігаєте», а в якій хочете бачити відповідь на питання «скільки я витратив цього місяця» і «скільки в мене всього». Це основна валюта, і вона одна.

Правило вибору просте: основна валюта — та, в якій ви витрачаєте більшість грошей. Якщо ви живете в Україні і платите за оренду, продукти й комуналку в гривнях, основна валюта — гривня, навіть якщо зарплата приходить у доларах. Бюджет, ліміти, «куди пішли гроші» — усе це має сенс тільки в тій валюті, в якій ви стоїте біля каси.

Якщо ви переїхали і тепер витрачаєте в злотих або кронах, основна валюта змінюється разом із життям. Але не робіть цього щомісяця: кожна зміна основної валюти — це перерахунок усієї історії, і порівнювати «до» і «після» стає важко. Обирайте раз і надовго.

Решта рахунків залишаються у своїх валютах. Доларова картка — в доларах, готівкові євро — в євро. Основна валюта потрібна тільки для підсумкового рядка, а не для того, щоб усе перевести в гривні й забути, що це були долари.

За яким курсом рахувати

• Витрати — за курсом дня, коли витрата сталася. Купили щось за двадцять доларів другого числа — це двадцять доларів за курсом другого числа, і ця цифра більше не змінюється. Не має значення, що курс через тиждень інший: витрата вже відбулася.
• Залишки — за сьогоднішнім курсом. Скільки у вас «усього» — питання про сьогодні, тому тисяча доларів на рахунку рахується за сьогоднішнім курсом, а завтра — за завтрашнім. Ця цифра змінюється щодня, і це нормально: змінюється не кількість доларів, а їхня ціна в гривнях.
• Не за курсом покупки — нічого. Спокуса велика: «я купував долари по тридцять сім, отже, вони коштують по тридцять сім». Ні. Вони коштують стільки, за скільки їх можна продати сьогодні. Курс покупки корисно памʼятати, щоб знати, вигідно вийшло чи ні, але рахувати підсумок за ним — обманювати себе.
• Через це одна й та сама покупка може виглядати по-різному у двох звітах: у витратах за місяць вона стоїть за курсом того дня, а в загальній картині рахунків — уже за іншим. Це не помилка, а два різні питання з двома різними відповідями.

Курс виріс — це не дохід

Найпоширеніша плутанина в двовалютному обліку. Ви тримали тисячу доларів, курс піднявся на дві гривні — і у вашій підсумковій цифрі зʼявилося дві тисячі гривень, яких учора не було. Здається, що ви заробили. Ні: у вас та сама тисяча доларів, змінилася тільки її ціна. Ви заробите ці дві тисячі, тільки якщо продасте долари сьогодні, — і втратите, якщо курс завтра повернеться.

Тому правило одне: дохід — це обмін, а не курс. Поки долари лежать, зміна курсу — це просто те, що ваш підсумок у гривнях гуляє вгору-вниз. Записувати це як дохід або витрату не треба. Коли ви продали долари — тоді й видно, скільки гривень ви отримали і чи більше це, ніж ви колись за них віддали.

Це саме стосується зарплати. Отримали тисячу доларів — це дохід у тисячу доларів за курсом дня отримання. Якщо ви їх не поміняли одразу, а через тиждень курс змінився, — дохід уже записаний, і він не змінюється. Змінилася тільки вартість того, що лежить на рахунку.

Як записати обмін валюти

1. 1Обмін — це переказ між двома вашими рахунками в різних валютах, а не витрата і не дохід. З доларового рахунку пішло сто доларів, на гривневий прийшло чотири тисячі сто. Обидві суми записуються так, як вони є, кожна у своїй валюті.
2. 2Різниця між курсом обмінника і «офіційним» курсом — це не витрата, це просто курс, за яким ви обміняли. Не намагайтеся її окремо порахувати: ви віддали сто доларів і отримали чотири тисячі сто гривень, і це вся правда про цей обмін.
3. 3Комісія — окрема витрата. Якщо банк або обмінник узяв за операцію ще п’ятдесят гривень окремим рядком — це витрата в категорії «комісії банку». Якщо комісія «зашита» в курс — не вигадуйте її, її не видно, і в обліку її немає.
4. 4Обмін у застосунку банку — те саме. «Купити долари» в банківському застосунку — це переказ із гривневої картки на доларову за курсом банку. Записується як переказ, і нічого більше.

Покупки за кордоном гривневою карткою

Ви платите гривневою карткою в польському магазині. На чеку — сорок злотих. Банк спише з картки гривні, але не одразу: спочатку сума «заблокується» за приблизним курсом, а через день-два спишеться остаточно, за курсом банку на той день, часто з невеликою націнкою. У виписці буде і сума операції в злотих, і сума списання в гривнях.

Для обліку правильна цифра — та, що списалася з картки. Це реальні гроші, які пішли. Сума на чеку в злотих пояснює, за що, але вона не дорівнює вашій витраті: різниця — курс банку і його націнка, і вона щоразу зʼїдає кілька відсотків.

Якщо ви записуєте витрату в день покупки, а остаточне списання відбулося пізніше, — записуйте приблизно за сьогоднішнім курсом, а коли побачите у виписці остаточну суму, виправте. Різниця зазвичай невелика, але за місяць подорожі з неї набігає кілька сотень гривень, яких ви не побачите, якщо рахувати за чеками.

Бюджет, коли валют дві

Ліміти ставте в основній валюті і тільки в ній. Бюджет на продукти «п’ять тисяч гривень» зрозумілий; бюджет «сто двадцять доларів» на гривневі продукти — це щомісячна плутанина з курсом. Витрати в інших валютах просто перераховуються в основну за курсом дня і лягають у ту саму категорію.

Дохід у валюті лягає в бюджет за курсом дня отримання. Якщо зарплата тисяча доларів і курс сьогодні сорок одна гривня, то в бюджеті цього місяця у вас сорок одна тисяча доходу — незалежно від того, коли ви їх обміняєте. Наступного місяця курс буде іншим, і дохід у гривнях теж; це нормально і чесно відображає те, що зарплата в доларах у гривнях не постійна.

Заощадження у валюті рахуйте в тій валюті, в якій вони лежать. Мета «відкласти дві тисячі доларів» — це мета в доларах, і її прогрес не залежить від курсу. Переводити її в гривні і радіти, що «ціль виросла» через курс, — та сама пастка, що й вище.

Приклад: місяць фрилансера на дві валюти

Марина отримує тисячу двісті доларів на доларову картку і витрачає в гривнях. Основна валюта — гривня, бо оренда, продукти й комуналка в гривнях. Другого числа прийшла зарплата: дохід записаний як тисяча двісті доларів за курсом того дня, сорок одна гривня, — сорок дев’ять тисяч двісті в підсумку місяця.

П’ятого числа вона обміняла п’ятсот доларів у застосунку банку: з доларової картки пішло п’ятсот, на гривневу прийшло двадцять тисяч чотириста. Це переказ між своїми рахунками, не дохід і не витрата. Двадцятого курс піднявся до сорока двох, і сімсот доларів, що залишилися, у підсумку «подорожчали» на сімсот гривень. Вона нічого не записала: дохід уже був другого числа, а це — просто курс.

Наприкінці місяця в статистиці витрат стоять гривні за курсом кожного дня; у загальній картині — сімсот доларів за сьогоднішнім курсом плюс гривневий залишок. Дві цифри, два питання, і жодна з них не бреше. Єдина витрата, пов’язана з валютою, — п’ятдесят гривень комісії за один переказ, окремим рядком.

Помилки, які трапляються найчастіше

• Рахувати долари за курсом покупки. Підсумок виглядає стабільно і приємно, але він не має відношення до того, скільки у вас грошей сьогодні.
• Записувати зміну курсу як дохід чи витрату. Місяць із стрибком курсу виглядає як найприбутковіший у році, хоча ви нічого не заробили. Дохід — це тільки обмін.
• Змішувати курси з різних джерел. Сьогодні за офіційним, завтра за обмінником, післязавтра за банком. Виберіть одне джерело для перерахунків і не змінюйте його; обмін записуйте за фактичним курсом обміну.
• Один рахунок на дві валюти. «Картка, на якій і гривні, і долари» — це два рахунки, і в обліку вони мають бути окремими. Інакше залишок не зійдеться ніколи.
• Записувати закордонні покупки за чеком, а не за списанням. Кілька відсотків на кожній покупці, і за місяць подорожі витрати «менші» на кілька сотень гривень, ніж насправді.
• У ФінЛад рахунки можуть бути в гривнях, доларах, євро, фунтах, злотих і кронах, основна валюта обирається під час створення облікового запису, курси оновлюються щодня, і на головному екрані видно, куди курс рухався за останній місяць. Обмін записується як переказ між двома рахунками — рівно так, як описано вище. Усе це є в безкоштовному тарифі.